Конспекти уроків з правознавства

Тема. Що таке правила та як вони виникають
Мета: пояснити учням, що таке правила, ознайомити їх із процесом виникнення правил у суспільстві: на різноманітних прикладах з практичного життя довести, як ці правила діють; формувати правильне ставлення учнів до правил співжиття людей та необхідності їх дотримання.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання:Декларація прав людини, мультимедійне обладнання, електронна презентація.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
У ч и т е л ь.
Значним прогресом у розвитку світового суспільства в ХХ ст. стало розуміння цінності людської особистості, її гідності, честі.
Це сприяло усвідомленню необхідності забезпечити хоча б мінімальні гарантії існування та вільного розвитку індивідуума. Практичним вираженням цього є прагнення всієї світової спільноти визначити загальнолюдський мінімум прав і свобод, який був би забезпечений кожній людині й в кожній країні. Перед вами
важливий міжнародний документ — Декларація прав людини. Відкрийте її та прочитайте першу статтю.
Робота з документом
Учні вголос читають і коментують статті Декларації прав людини.
Запитання
1. Як ви розумієте вислів, що «Всі люди народжуються вільними та рівними у своїх правах»?
2. А чи завжди так було? Свою відповідь доведіть прикладами з історії людства.
У ч и т е л ь.
Коли ми згадуємо про випадки порушень прав людини в минулому чи сьогодні, ми говоримо, перш за все, про невисокий рівень правової культури людей, а саме — про негативнее ставлення людини до права. У минулому такі порушення траплялися набагато частіше, бо не було ще власне понять «право», «правило», «закон». Про те, як виникли ці поняття, як сучасна людина дійшла розуміння і необхідності в них, ми дізнаємось на сьогоднішньому уроці.
Запитання і завдання
1. Що вивчає предмет «Практичне право»?
2. Чому необхідно знати свої права та обов’язки?
3. Наведіть приклади з життя, де вам їх необхідно застосовувати.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
«Подорож у часі» (за електронною презентацією)
Клас поділяється на групи: «спостерігачі» та «експерти». На слайдах представлено «картинки з життя» людей певної епохи.
«Спостерігачі» коментують побачене. Висловлюють своє враження, свою думку. «Експерти» дають відповіді на запитання, доповнюють висловлювання «спостерігачів», роблять висновок про правильність суджень.
Слайд 1. Доісторичні часи. Життя первісної людини
• За якими правилами жили первісні люди, якими законами користувалися? (Учнірозповідають, використовуючи знання, отримані під час вивчення курсу історії)
Слайд 2. Перші в історії держави
1. Чому люди об’єдналися?
2. Що стало причиною появи перших держав?
3. Чи потрібні були тут правила? Які? Наведіть приклади.
Слайд 3. Феодальний лад. Капіталізм
1. Як змінюються правила життя людей в ці часи?
2. Що впливає на формування правил, норм, законів?
Слайд 4. Сучасне суспільство
1. Порівняйте сучасні правила та норми суспільного життя.
2. Які спільні та відмінні ознаки ви знаходите в сучасному світі?
У ч и т е л ь. Люди протягом свого існування завжди прагнули організувати, упорядкувати, врегулювати своє життя. Тому вони постійно вигадували якісь правила, бо без них порядку не має. Так уявляла собі первісна людина, так мислить сьогодні наш сучасник. Яку б сферу нашої життєдіяльності ви не взяли, завжди там існують якісь правила. Вони бувають досить прості й зручні для виконання, а інколи — складні, незрозумілі, тому їх важко виконати.
Кожна людина обирає для себе: чи діяти за правилами, чи їх порушувати. Але, співіснуючи між людей, жоден із нас не може відмовитися навіть від найбільш простих правил. Назвіть їх. (Відповіді учнів) А які ще правила ви знаєте? Де вони використовуються?
Словарно-тематична робота
Учні визначають сутність понять, записують їх у зошити, наводять приклади.
Правило — це вираження за певних умов дозволу чи вимоги здійснити або утриматися від здійснення якогось вчинку (мається на увазі певна діяльність чи бездіяльність). Такі правила називають відповідно дозволами чи вимогами (наказами). Це так звані прості правила. З низки простих правил складаються більш складні та структуровані. Правила вивчаються в будь-якій сфері наукового знання. Існує спеціальна наука, яка вивчає самі правила, —
деонтична логіка (нормативна логіка).
Доберіть синоніми до слова «правило»: закон, початок, норма, принцип, положення, статут, постанова, звичай, традиція.
Дидактична гра «Однокорінні слова»
Учням пропонується навести приклади однокорінних слів до слова «право» і виявити спільний корінь. Мета — вийти на слово «правило».
Практична робота
Форма роботи — «Акваріум».
Учні центрального кола обговорюють правила для нової, щойно вигаданої гри. Учні зовнішнього кола спостерігають, потім коментують та аналізують побачене.
У ч и т е л ь. Зараз ви на власному прикладі переконалися, як важко розробити правила, але ще важче їх дотримуватися, особливо коли йдеться про правила життя й співжиття людей в суспільстві.
Робота з документом
Прочитати статті Декларації прав людини. Знайти, що є в них спільного із загальнолюдськими правилами і нормами.
IV. Рефлексія
Бесіда
1. Як ви зрозуміли, що таке «правило»?
2. Чому в суспільстві виникають правила? Навіщо вони потрібні?
3. Як в історичному просторі та часі змінювалися правила життя людини?
4. Чи важко розробляти «власні» правила? На що при цьому необхідно звертати увагу?
5. Як вважаєте, чи можна жити в суспільстві та не виконувати правила проживання в ньому? Чому? Аргументуйте свою точку зору.
У ч и т е л ь.
Дотримання правил — це одна з важливіших рис людини. Саме вона надає їй можливість відчувати все цінне та позитивне, що є у світі. Вона формує правову поведінку людини. Заразважко уявити, що у світі раптом зникнуть всі правила та норми, закони та звичаї. Тому сподіваюсь, що у майбутньому вам, теперішнім учням, доведеться будувати справжню правову державу, в якій ви почуватиметесь не безправними «гвинтиками» чи
внутрішніми емігрантами, а повноправними й активними громадянами. Це процес поступовий, нелегкий, бо саме так відбувалося осмислення усього дійсно цінного та величного в духовному поступі людства.
На наших заняттях ми поступово формуємо особисту правову культуру.
V. Домашнє завдання
1. Вивчити нові поняття, вміти застосовувати їх при аналізі життєвих та історичних ситуацій.
2. Написати мініатюру «Мої правила життя».
Джерела:
1. «Усі уроки «Правознавство. Практичний курс». 9 клас»
2. Книга «Правознавство 9 клас. Дидактичні матеріали до курсу»


Тема. Що таке Конституція
Мета: дати уявлення про те, що таке конституція, визначити характерні ознаки, які характеризують Конституцію України як Основний Закон держави, зміст її окремих положень, називати три гілки органів влади в Україні та їх повноваження; формувати вміння: пояснювати що таке конституція, характеризувати Конституцію України як Основний Закон держави, тлумачити зміст її окремих положень, називати органи законодавчої, виконавчої та судової влади в Україні, описувати їх окремі повноваження.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Форма проведення: урок з використанням інтерактивних технологій.
Обладнання: тексти Конституції України, конституцій інших країн (Росії, Білорусії тощо).
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація навчальної діяльності учнів
Правовий диктант
Дати визначення понять: «правило», «право», «закон», «правовідносини», «правомірна поведінка», «юридична відповідальність», «мораль», «галузь права», «норма права», «правопорушення».
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
У ч и т е л ь. Кожен нормативно-правовий акт має своє призначення, мету і завдання. Це також стосується Конституції як Основного Закону держави і джерела кримінально-процесуального права.
Конституція є політико-правовою базою стабільності конституційно-правового статусу особи; на її базі створюються юридичні механізми забезпечення та захисту прав людини. Конституція посідає особливе місце як серед джерел кримінально-процесуального права, так і серед усіх законодавчих актів інших галузей права, вона є Основним Законом, основним джерелом національної правової системи. У ній містяться найголовніші пункти, що відбивають правову концепцію нашої держави і суспільства на сучасному етапі його розвитку. Положення Конституції завжди є первинними, установчими. Виходячи з досягнень усталеної конституційної теорії і практики, визначення Конституції Основним Законом слід розуміти як акцентування на її основоположності стосовно держави і права. Держава об’єктивно зацікавлена як у тривалості існування та стабільності конституції, так і в її особливому правовому захисті.
У ній закріплені основні права, свободи та обов’язки громадян, основи державного ладу, основи будови держави, визначено, як утворюються та діють органи державної влади. Конституція є фундаментом всіх законів держави, її Основним Законом. Вона має найвищу юридичну силу. І це означає, що всі закони та підзаконні акти повинні відповідати нормам, записаним у Конституції. На основі кожної норми Конституції приймається відповідний закон або підзаконний акт. Сама ж Конституція приймається згідно з особливо визначеним порядком.
Для законів та інших правових актів Конституція виступає юридичною базою. Вонавстановлює:
• види правових актів, які приймаються державними органами;
• визначає сфери та об’єкти законодавчого регулювання;
• прямо називає законі, які повинні бути прийнятими.
Юридичні властивості Конституції:
• верховенство;
• вища юридична сила;
• юридична база законодавства.
В юридичній науці та практиці Конституції приділяється особлива увага. Нею займається спеціальна галузь — конституційне право.
Конституційне право — це система норм, що врегульовують найважливіші суспільні відносини, які складаються в процесі організації здійснення державної влади. Перед вами
Конституція України. Вона була прийнята 28 червня 1996 р. У грудні 2004 р. до неї були внесені зміни та доповнення.
Робота в групах
Клас розподіляється на групи, кожна з яких опрацьовує один із розділів Конституції України і на основі запитань вчителя складає коротку доповідь.
Мета роботи — показати, що в Конституції відображені всі основні сфери нашого життя. Учитель також пояснює, що в Конституції викладені загальні засади, конкретні ж моменти відображені в законах та підзаконних актах.
Алгоритм доповіді
1. Як називається розділ?
2 Які основні положення закріплені в даному розділі?
3 Чим вони важливі для життя нашої країни?
4 Якби ви брали участь у розробці шкільної конституції, які розділи до неї ви б запропонували?
«Правовий хокей»
Учні розбиваються на дві команди. По черзі одна команда називає право громадянина України, інша шукає відповідну статтю в Конституції.
«Спостерігаємо та аналізуємо»
Учні зіставляють конституції інших країн (тексти) з Конституцією України. Знаходять спільні ознаки та аналізують відмінності.
ІV. Підсумки уроку
Рефлексія
1. Чи зрозуміле вам поняття «конституція»?
2. Дайте тлумачення виразу: «Конституція має найвищу юридичну силу».
3. Коли була прийнята Конституція України?
4. Як Конституція врегульовує життя громадян України?
V. Домашнє завдання
1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.
2. Підготувати виступи на тему: «Конституція України і проблеми сьогодення».
3. Повторити матеріал теми «Правила і закони у суспільстві та твоєму житті» і підготуватись до тематичного оцінювання.
Джерела:
1. «Усі уроки «Правознавство. Практичний курс». 9 клас»
2. Книга «Правознавство 9 клас. Дидактичні матеріали до курсу»



Тема. Тематичне оцінювання з теми «Правила і закони у суспільстві й твоєму житті»

Мета: узагальнити та проконтролювати знання з теми, перевірити сформованість вмінь пояснювати та розтлумачувати поняття (правило, право, закон конституція та ін.), описувати та оцінювати окремі правові положення та явища; перевірити, наскільки сформована свідома повага до права та закону.
Тип уроку: урок контролю та узагальнення знань.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Етап контролю і корекції знань, умінь та навичок
Тестові завдання
1. Система встановлених або санкціонованих державою загальнообов’язкових правил поведінки, які є юридичним регулятором суспільних відносин:
А) звичаї;
Б) традиції;
В) право;
Г) мораль.
2. Укажіть, які з наведених ознак характеризують право:
А) формується одночасно з виникненням суспільства;
Б) існує лише у свідомості людини;
В) має встановлену форму вираження;
Г) регулює всі суспільні відносини.
3. Скільки є видів правопорушень за змістом?
А) Стільки ж, скільки і галузей права;
Б) більше, ніж галузей права;
В) менше, ніж галузей права;
Г) види правопорушень з галузями права не пов’язані.
4. Що в перекладі означає слово «конституція»?
А) Устрій;
Б) угода;
В) створення;
Г) договір.
5. Який із видів юридичної відповідальності указано неправильно?
А) Адміністративна;
Б) матеріальна;
В) дисциплінарна;
Г) міждержавна.
6. Конституцію незалежної України було прийнято:
А) 99 р.
Б) 978 р.
В) 990 р.
Г) 996 р.
7. Визначте види соціальної норми:
А) укладання договору позики;
Б) святкування Великодня;
В) сватання перед весіллям;
Г) неповага до старших.
8. Згідно з Конституцією України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачено:
А) Конституцією України;
Б) законами України;
В) законами України та міжнародними договорами;
Г) міжнародними договорами.
9. Серед суб’єктів правовідносин розрізняють:
А) громадян;
Б) фізичних осіб;
В) організації;
Г) юридичних осіб.
10. У додержавний період роль регуляторів суспільних відносин виконували:
А) мораль;
Б) право;
В) звичаї;
Г) традиції.
ІV. Підсумки уроку
Рефлексія щодо вчасності та правильності виконаних завдань.
V. Домашнє завдання
Повторити вивчений матеріал, особливу увагу звернути на визначення ключових понять.



Тема. Що таке закон

Мета: пояснити учням, що таке право, галузь права та норма права, познайомити їх із процесом виникнення права у суспільстві: на прикладах з життя показати, як ці правила діють; формувати правильне ставлення учнів до правил співжиття людей та необхідності їх дотримання; наводити приклади правових норм та розрізняти їх види, характеризувати правові відносини та наводити приклади правових ситуацій.
Тип уроку: комбінований.
Форма уроку: урок з використанням інтерактивних технологій.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Мотивація навчальної діяльності актуалізація опорних знань
1. Що таке правило?
2. Навіщо в житті потрібні правила?
3. Які правила найбільш важливі? Чому?
Перевірка письмового домашнього завдання
Учні презентують власні мініатюри.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Виконати завдання за варіантами.
1-й варіант
У ч и т е л ь. Розрізняють правила (норми) моральні, релігійні, правові, політичні, етичні, традиційні. Визначте, яких правил стосуються наведені норми:
а) поводься так, як би ти хотів, щоб поводились з тобою;
б) заходячи до хати, привітайся з господарями;
в) в Україні на Різдво відвідують хрещених батьків;
г) в транспорті поступайтеся місцем інвалідам;
д) переходити дорогу необхідно тільки у визначеному для цього місті;
е) перевищення швидкості під час автомобільного руху карається штрафом.
2-й варіант
«Правовий диктант» (необхідно з’ясувати, які з наведених ситуацій є юридичною, а які моральною нормою):
а) викладач підійшла до учня, який сидів, і почала з ним розмовляти. Учень, продовжуючи сидіти, охоче відповідав на запитання;
б) учень кинув недопалок на підлогу в коридорі школи;
в) учень запізнився на заняття на 30 хвилин без поважної причини;
г) учень не привітався з викладачем;
д) учениця 10 класу не поступилася місцем у трамваї похилому чоловікові;
е) учень виготовив ніж з набірною ручкою;
ж) група учнів після відбою бешкетувала в гуртожитку.
Відповіді: норми права: б, в, е, ж; норми моралі: а, г, д.
«Мозковий штурм»
Обговорити в парах і зробити висновок про те, які з наведених у попередньому завданні, є…
а) обов’язковими;
б) найбільш важливими;
в) загальнообов’язковими:
г) необхідними;
д) у разі порушення тягнуть за собою відповідальність.
Висновок
Правові норми — це загальнообов’язкові, найбільш важливі та необхідні норми соціальної поведінки.
Сукупність взаємопов’язаних загальнообов’язкових норм поведінки, що встановлюються гарантуються та охороняються державою з метою регулювання відносин у суспільстві, називається правом.
Запитання
• На якій ще відмінності права акцентується увага в цьому визначенні?
Робота в зошитах
Записати визначення понять.
Правила, які регулюють відносини між людьми у певній сфері життя (у сім’ї, під час навчання, на роботі), називаються галузями права.
Сімейні відносини регулює сімейне право; відносини на роботі — трудове; права та обов’язки — конституційне; діяльність державних органів — адміністративне; питання, пов’язані зі злочинами, — кримінальне.
Конкретні загальнообов’язкові правила — це норми права.
Колективна робота
У вигляді дерева відобразити взаємозв’язок між правилами (звичаями, мораллю, правом тощо), правовими галузями і нормами права.
У ч и т е л ь.
Відносини між людьми, що регулюються цими нормами та законами, називаютьсяправовідносинами. Життєві відносини між людьми та створеними ними організаціями мають різні сторонни та форми зовнішнього вияву, включають в себе різноманітні елементи суспільних відносин — не лише правових, а й моральних, релігійних, політичних, культурних, міжнаціональних та ін. Не всі суспільні відносини охоплюються правовим регулюванням. Правового характеру набувають лише ті суспільні відносини, що є актами поведінки, які мають соціальну цінність. В юриспруденції правовими відносинами вважають лише ті, що пов’язані між собою юридичними правами та обов’язками та охороняються державою.
Люди повинні підкорятися правовим приписам норм права. Порушення цих норм тягне за собою владний державний примус з метою добитися від суб’єкта права такої суспільної поведінки, яка відповідає загальновизнаним правовим нормам.
Учасники правових відносин в юридичній літературі називаються суб’єктами правовідносин.
Правовідносини включають також об’єкт правовідносин та юридичний факт.
Суб’єкти правовідносин — це окремі люди, підприємства, установи,організації і вся держава в цілому, які відповідно до норм права виступають носіями суб’єктивних юридичних прав та обов’язків. Суб’єктами правовідносин можуть бути особи правоздатні (тобто носії прав та обов’язків) та дієздатні (тобто здатні своїми діями реалізувати свої права та виконувати свої обов’язки).
Суб’єктами правовідносин не можуть бути малолітні діти та психічно хворі особи, не здатні до правильної оцінки наслідків власних дій, а також організації, що припинили існування.
Об’єкти правових відносин — це конкретні речі та види власності, з приводу володіння якими суб’єкти вступають у правові відносини між собою.
Юридичний факт права — це передбачені законом обставини, з настанням яких виникають, припиняються або змінюються правові відносини.
Такі життєві обставини поділяють на дві групи — дії, що залежать від волі суб’єктів правовідносин, та події, що не залежать від їхньої волі (стихійні явища, народження та природна смерть людини, досягнення нею повноліття тощо).
Законність передбачає поділ дій людей на правомірні (тобто такі, що відповідають правовим приписам) та неправомірні (правопорушення). Юридичні факти формулюють гіпотези правових норм. Вони мають досить велике значення для правового регулювання суспільних відносин у повсякденному житті.
IV. Підсумки уроку
Рефлексія
1. До яких норм належать такі ситуації:
а) перехід вулиці у недозволеному місті;
б) кожен громадяни повинен сплачувати податки;
в) любити ближнього свого;
г) поступатися дорослим місцем у транспорті;
д) носити брудне взуття?
2. До яких галузей права належать такі правові норми:
а) розірвання шлюбу;
б) працевлаштування;
в) порушення правил громадського порядку;
г) вживання спиртних напоїв;
д) невиконання батьками обов’язків щодо своїх дітей?
V. Домашнє завдання
Підібрати по 2–3 приклади правовідносин.
Джерела:
1. «Усі уроки «Правознавство. Практичний курс». 9 клас»
2. Книга «Правознавство 9 клас. Дидактичні матеріали до курсу»



Тема. Правопорушення та юридична відповідальність

Мета: дати уявлення про те, що таке правопорушення та юридична відповідальність, їх ознаки і види, про обставини що звільняють від юридичної відповідальності; сформувати вміння: пояснювати, що таке правопорушення, описувати його ознаки, розрізняти види правопорушень, наводити приклади правопорушень; розтлумачувати поняття «юридична відповідальність», називати види юридичної відповідальності; наводити приклади обставин, що звільняють від юридичної відповідальності; аналізувати правові ситуації щодо правопорушень, оцінювати вчинки та поведінку учасників ситуацій з точки зору її правомірності; виховувати повагу до правомірної поведінки.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Форма проведення: урок за технікою «Мереживо думок».
Обладнання: картки із завданнями та життєвими ситуаціями.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація знань учнів
Аналіз і короткий зміст законів, знайдених учнями, за такими параметрами:
• ким і коли прийнятий;
• з якою метою, для розв’язання якої проблеми;
• яких верств суспільства стосується.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності завдання
Розташуйте в правильній послідовності етапи прийняття законів.
а) Затвердження закону;
б) внесення законопроекту;
в) опублікування закону;
г) підписання закону Президентом;
д) обговорення закону.
Відповідь: б д а г в.
ІV. Вивчення нового матеріалу
У ч и т е л ь.
Правомірна поведінка — це суспільно корисна правова поведінка особи (дія або бездіяльність), яка відповідає розпорядженням юридичних норм та охороняється державою.
Ознаки правомірної поведінки:
а) є суспільно корисною соціальною поведінкою, забезпечує організованість і гармонійність громадського життя, стійкий правопорядок, є найважливішим чинником розв’язання
завдань і виконання функцій держави і суспільства, задоволення інтересів суб’єктів права;
б) втілена в юридичній формі — відповідає нормам і принципам права;
в) має свідомо вольовий характер, який виражається зовні у вигляді дії або бездіяльності, здійснюється у формах реалізації норм права — дотримання, виконання, використання (громадянами), правозастосування (посадовими особами), спричиняє юридичні наслідки — юридичні акти, юридичні вчинки;
г) гарантується, охороняється державою.
Слід зважити на те, що правомірна поведінка складається з елементів — правомірних вчинків, тобто таких, що мають суспільно корисний характер. В основі правомірної поведінки лежить розуміння справедливості і корисності розпоряджень правових норм,
відповідальності перед суспільством і державою за вчинки, що є показником соціальної зрілості та юридичної грамотності особи.
Правомірна поведінка становить сутність правопорядку. Через правомірну поведінку здійснюється управління суспільством, його життєдіяльність. В основу більшості чинних у суспільстві правовідносин покладена правомірна поведінка. Правомірна поведінка, на відміну від протиправної, характеризується соціальною корисністю, відповідністю моделям, відображених у правових нормах, позитивними юридичними наслідками. Основною юридичною ознакою правомірної поведінки є, з формального боку, її адекватність правовим нормам.
Однією з найбільш відомих класифікацій правомірної поведінки є поділ її відповідно до особливостей суб’єктивної сторони на активно правову, звичайну, конформну і маргінальну. Правова активність полягає у добровільності здійснення правових норм, переконаності в їх необхідності і справедливості, ґрунтовному знанні права, всебічній
участі у правовій діяльності.
Звичайна правомірна поведінка характеризується тим, що необхідність її здійснення стала притаманною суб’єкту властивістю і може навіть не усвідомлюватись ним в усіх її аспектах. Основу конформної поведінки становить пасивно-пристосовницьке ставлення до правового середовища, яке здійснюється за принципом «Робити так, як роблять інші».
Маргінальна поведінка базується на мотивах страху перед юридичною відповідальністю. Такий стан суб’єкта характеризується готовністю до протиправних дій у випадку послаблення нагляду за його поведінкою.
Бесіда
Чим відрізняється поведінка людей в таких ситуаціях:
а) дівчина перейшла дорогу у призначеному для цього місці;
б) чоловік не сплатив за проїзд у тролейбусі, хоча не мав проїзного квитка;
в) водій поїхав на червоне світло;
г) покупець сплатив гроші за придбаний ним товар?
Після відповідей учнів, вчитель пояснює, що у варіантах а) та г) ми маємо приклад правомірної поведінки, тобто такої, що відпові дає чинними законам та нормам права. У варіантах б) та в) даються приклади неправомірної поведінки, тобто такої, що порушує чинні
норми права та закони. Неправомірна поведінка ще називається правопорушенням.
Правопорушення — це винне протиправне діяння, вчинене суб’єктом правовідносин.
Ознаки:
1) суперечить нормам права;
2) порушує певні правові вимоги;
3) дія, що завдає шкоди;
4) винна дія (умисна чи необережна).
Залежно від ступеня небезпеки, завданого правопорушенням, вони поділяються на злочини та проступки.
Технологія «мереживо думок»
1. Познайомтеся з правовими ситуаціями і дайте відповіді на запитання.
А. Під час футбольного матчу фанати двох команд вчинили сутичку з грубою лайкою та застосуванням фізичної сили, в результаті чого багато з них отримали тілесні ушкодження, були зламані крісла на стадіоні.
Б. Покупець у магазині втратив свідомість. Падаючи, він розбив вітрину.
Запитання
1) Чи винен покупець у скоєному правопорушенні?
2) А фанати з попереднього прикладу?
2. Розгляньте наведені приклади та з’ясуйте, в якому випадку йдеться про умисну, а в якому про необережну вину.
А. Учні кидали каміння у вікна школи.
Б. Учні, граючи у футбол, розбили вікно.
3. Розгляньте наведені приклади і дайте відповіді на запитання.
А. 16-річні юнаки не загасили в лісі багаття.
Б. 11-річна дівчина перейшла дорогу у невстановленому місці.
В. Учні 11-го класу зламали лаву у парку.
Запитання
1) Чи є ці ситуації правопорушенням?
2) Для чого вказано вік правопорушників?
3) Чи будуть вони відповідати, якщо зроблять заяву, що не знали, що цього робити не можна?
Висновки
1. Юридична відповідальність настає у разі правопорушення.
2. Юридична відповідальність залежить від віку правопорушника.
3. Незнання законів не позбавляє відповідальності.
У ч и т е л ь. За різні види правопорушень передбачено різні види юридичноївідповідальності:
1) дисциплінарна (порушення навчальної та трудової дисципліни) — не обмежена віком;
2) адміністративна (несплата за проїзд, вживання спиртних напоїв у невстановлених місцях, голосна музика в нічний час та інші порушення громадського порядку) — настає з 16 років, а з 14 до 16 — відповідають батьки;
3) цивільна (завдання матеріальної шкоди підприємствам та організаціям) — настає з 15 років, якщо правопорушник має власні кошти; якщо коштів правопорушник не має або
не досяг 15 років, за вчинення правопорушення відповідають батьки;
4) кримінальна (за кримінальне правопорушення (злочин)) — настає в 16 років, в особливо тяжких випадках — з 14.
Завдання
Ознайомтеся з переліком правових ситуацій і визначте:
1) яке правопорушення скоєно;
2) який вид відповідальності;
3) чи будуть правопорушники притягнуті до відповідальності?
А. Трирічна дівчинка вибігла на дорогу, і водій, щоб не збити її, з’їхав з дороги і пошкодив кіоск.
Б. 15-річний хлопець, катаючись на велосипеді, збив перехожого; в результаті зіткнення пошкоджено мобільний телефон перехожого.
В. 16-річна працівниця лікарні запізнилася на роботу.
Г. 14-річні підлітки відкрили припарковану у дворі автівку і поїхали на ній кататися, згодом хлопці потрапили в аварію.
Д. Троє підлітків, віком 14-ти, 15-ти та 16-ти років напали на перехожого й погрожуючи ножем, намагались відібрати в нього гаманець. Захищаючись, перехожий завдав підліткам легких тілесних ушкоджень…
У ч и т е л ь.
Юридична відповідальність — це примус, який здійснюють щодо правопорушника уповноважені на це державні органи: прокуратура, міліція, Служба безпеки, суд. До правопорушника застосовуються певні санкції: позбавляють певних статків, цінностей, обмежують у правах. Примус здійснюється на основі закону і в його межах.
Але трапляються ситуації, коли людина, навіть винна, не несе кримінальної відповідальності.
Завдання
Поверніться до раніше розглянутих правових ситуацій і дайте відповіді на запитання.
1. Чи винен водій у пошкодженні кіоска?
2. Чи винен перехожий у тому, що хулігани отримали тілесних ушкоджень?
3. Чи нестимуть вони відповідальність за вчинене і чому?
Учитель, вислухавши відповіді учнів, робить узагальнення.
У ч и т е л ь. У першій ситуації ми маємо приклад крайньої необхідності, тобто шкода, яка завдана іншій людині, не може бути усунена іншими засобами і не перевищує межі крайньої необхідності. В останньому випадку ми маємо приклад необхідної оборони, тобто коли людина захищає своє право на життя, здоров’я та майно і цей захист не перевищує межі необхідної оборони.
V. Підсумки уроку
1. Що таке правопорушення?
2. Що таке юридична відповідальність?
3. В яких випадках людину притягують до юридичної відповідальності, а в яких ні?
VІ. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний матеріал підручника.
Джерела:
1. «Усі уроки «Правознавство. Практичний курс». 9 клас»
2. Книга «Правознавство 9 клас. Дидактичні матеріали до курсу»

Тема. Правомірна поведінка. Правопорушення та юридична відповідальність
Мета: дати уявлення про поняття «закон», ознаки закону та процедуру прийняття закону; формувати вміння розрізняти ознаки закону, описувати процедуру прийняття законів, розрізняти закон і підзаконний акт; аналізувати ситуацію, що регулюється підзаконним актом, пояснюючи його; виховувати повагу до дотримання законів.
Тип уроку: комбінований.
Форма проведення: з елементами ігрових технологій.
Обладнання: персональні комп’ютери з підключенням до Інтернету.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація базових знань
Фронтальне опитування
1. Що таке право?
2. Що таке галузь права? Наведіть приклади.
3. Що таке норма права? Як ви можете довести правильність своєї відповіді.
4. Наведіть приклади правових норм, класифікуйте їх за видами.
5. Охарактеризуйте правові відносини та наведіть приклади правових ситуацій.
6. Як ви оцінюєте роль права в житті людей?
Дидактична гра «Вгадай галузь»
Клас розподіляється на групи. Кожна група наводить приклад правовідносин. Завдання інших груп відгадати, до якої галузі вони належать.
ІІІ. Викладання нового матеріалу
У ч и т е л ь. Обов’язковість та однаковість правових норм досягається дією закону (лат. lex) як усталеного зв’язку між діями і вчинками людей та їх наслідками. Саме закон, за словами Ж.-Ж. Руссо, є необхідною умовою громадянської асоціації та співжиття. Адже
право не лише гарантує рівну міру свободи, справедливості, але й накладає на людей зобов’язання, виконання яких є необхідним для забезпечення прав інших, що досягається дією закону. У процесі законодавства право набуває статусу закону (позитивується), тобто йому надається форма загальності й визначеності. Тому закон не просто взаємопов’язаний із правом, а є необхідною загальнообов’язковою формою його об’єктивації, вираження і дії
в суспільному житті.
Закон, на відміну від права, формується людьми свідомо й цілеспрямовано. А тому він не може не відображати корисливих інтересів законодавця. Закон може бути знаряддям реалізації права, а може й суперечити праву, бути повністю або частково формою
офіційного визнання, нормативної конкретизації і захисту як права, так і неправових вимог, дозволів чи заборон. Ось чому в політиці розрізняють закони правові та неправові, авторитарні, які є тільки законодавчо оформленим свавіллям. Стає зрозумілим, чому
прийняття законів є предметом гострої політичної боротьби, безпосередньо пов’язаної зі змаганнями різних корпоративних сил за державну владу, за участь в її здійсненні. Але за будь-яких обставин дієвість та ефективність прийнятих законів як сили дотримання встановленого порядку й справедливості буде залежати від того, наскільки вони адекватні праву. Як правове явище закон виступає тільки у формі об’єктивно зумовлених властивостей права. Тільки за таких обставин закон стає правовим законом, тобто правом, що одержало офіційну форму визнання, конкретизації й захисту.
Правовий закон — адекватне вираження права в його офіційному визнанні, загальнообов’язковості, визначеності й конкретності.
Щоб загальнообов’язковість і гарантованість була реальною, а норми зрозумілими для всіх, вони повинні бути записані перш за все в офіційних нормативно-правових актах (документах), які містять правові норми і приймаються органами законодавчої влади.
Такі документи називаються законами.
Набуття законом такого статусу є складним процесом. Він передбачає не лише врахування об’єктивних властивостей і вимог права, що є першою і необхідною умовою, а й залежить від багатьох інших об’єктивних і суб’єктивних соціальних, економічних, політичних
чинників. Невідповідність закона праву може бути спричинена особливостями суспільно-політичного ладу, що не визнає право, а також неправовою позицією законодавця або низькою правовою, законодавчою культурою тощо.
Для уникнення появи законів, що порушують право, людство виробило й утвердило систему спеціальних інститутів, процедур і правил як законотворчої діяльності, так і контролю за відповідністю закону праву. Йдеться про систему противаг у відносинах між законодавчою, виконавчою і судовою гілками влади, загальносудовий, конституційно-судовий, прокурорський контроль за правовою якістю закону.
Закон не має іншої сутності, крім сутності права. Загальнообов’язковою силою володіє тільки правовий закон. Інакше слід було б визнати, що нічого власне правового не існує, що за допомогою сили можна допустити будь-яке свавілля.
Утвердження принципу верховенства права передбачає законодавче визнання, закріплення і захист усіх юридично значущих аспектів свободи людини як духовної особистості, як вільного, незалежного й автономного суб’єкта в усіх сферах суспільного життя.
Відповідні сучасні вимоги щодо цього втілені в Конституції України (1996), в якій проголошено, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, що головним обов’язком держави
є утвердження і забезпечення прав і свобод людини.
Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань, кожен має право на свободу світогляду і віросповідання, що включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати жодної.
Громадяни України мають право на свободу об’єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних та інших інтересів, які не посягають на права і свободи інших людей.Ніхто не може бути примушений до вступу в будь-яке об’єднання громадян чи обмежений у правах за належність чи неналежність до політичних партій або громадських
організацій.
Суттєвим щодо конституційно-правового закріплення моральної, релігійної та загалом духовної свободи й автономії особи є положення Конституції про захист державою гідності особи; про право кожної людини на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; про гарантування таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції; про особисту і сімейну таємницю тощо. Таке правове визначення, закріплення і захист свободи особи у відповідних сферах суспільного життя є необхідною умовою нормального буття і функціонування не лише неправових соціальних норм і регуляторів (моралі, релігії, етики, естетики тощо), але й самого права у загальній системі соціальних норм і соціальної регуляції суспільства.
Евристична бесіда
1. Згадайте, чим норми права відрізняються від інших правил.
2. Для чого призначені закони?
3. Чому вони посідають важливе місце в нашому житті і в житті держави?
Завдання для роботи в групах
Обговоріть у групах і вкажіть 3–5 критеріїв того, яким повинен бути закон.
Практична робота
У ч и т е л ь.
У нашій державі закони приймає Верховна рада.
Закони можуть прийматися на референдумі. Спочатку вноситься проект закону, потім він обговорюється в декількох читаннях і приймаєтьсяДля прийняття Конституції (Основного Закону) та конституційних законів необхідно, щоб за них проголосували дві третини від загального складу Верховної Ради, звичайні закони приймаються простою більшістю голосів.
1. Підрахуйте, скільки голосів потрібно для прийняття закону, якщо загальний склад Верховної Ради 450 народних депутатів.
2. Хто приймає рішення:
а) про перелік випускних екзаменів;
б) про розташування місць паркування автомобілів у вашому місті;
в) про розмір пенсій та мінімальної заробітної плати;
г) про розмір плати у громадському транспорті;
д) про розмір комунальних платежів?
У ч и т е л ь. Таким чином ми бачимо, що Верховна Рада не вирішує всіх проблем суспільного життя.
Президент, Кабінет Міністрів, міністерства, ради всіх рівнів приймають рішення в межах своєї компетенції або своєї галузі і видають нормативні акти, які мають назву підзаконних. Закон має вищу юридичну силу, з чого випливає, що підзаконні акти не повинні підміняти їх чи суперечити їм.
Вони є підзаконними тому, що приймаються на основі законів, відповідно до законів та на їх виконання.
Дидактична гра
Учням за допомогою жестів (наприклад, підняття та опускання рук) пропонується визначити, які з перелічених вчителем нормативних актів є законами, а які — підзаконними.
робота з правовими документами
У ч и т е л ь.
Тексти прийнятих законів публікуються в газетах Верховної Ради «Голос України» та уряду «Урядовий кур’єр». Крім того,
видаються окремі збірки законів за галузями права — Кодекси, або ж вони публікуються в синхронному порядку. На сьогодні тексти законів можна знайти також в Інтернеті.
Завдання
• За допомогою Інтернету знайти сайти, на яких розміщено правові документи. Ознайомитися з одним з них, скласти анотацію.
ІV. Підсумки уроку
Бесіда на закріплення матеріалу
1. Що таке закон?
2. Яку роль відіграють закони в житті суспільства?
3. Для чого потрібні підзаконні акти?
4. Яким вимогам повинні відповідати закони та підзаконні акти?
V. Домашнє завдання
У будь-якій газеті або в Інтернеті знайдіть інформацію про будь-який закон або підзаконний акт, проаналізуйте інформацію за такими параметрами:
• ким і коли прийнятий;
• з якою метою, для розв’яза якої проблеми;
• яких верств суспільства стосується.
Аналіз та короткий зміст закону зафіксувати в зошиті.
Джерела:
1. «Усі уроки «Правознавство. Практичний курс». 9 клас»




Комментариев нет:

Отправить комментарий